Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розгнузданий — 1 дієприкметник від: розгнуздати розгнузданий 2 прикметник нестриманий, свавільний … Орфографічний словник української мови
осатанілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти. 2) у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений. || Який виражає крайню роздратованість, розлюченість. || перен. Дикий, розгнузданий, нестримний … Український тлумачний словник
розгнузданість — ності, ж. Абстр. ім. до розгнузданий 2) … Український тлумачний словник
бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… … Словник синонімів української мови
розпусний — (який зневажає норми моралі), розпутний, розгнузданий, гулящий, безпутний; гріховодницький, блудний, блудливий, содомський, аморальний, перелюбний (пов язаний зі статевою розпустою); непристойний (сповнений розпусти) … Словник синонімів української мови
свавільний — (який виявляє / в якому виявляється свавілля), розгнузданий, деспотичний, тиранічний … Словник синонімів української мови
